Пісня Ведуча: В парках і садочках На доріжки й трави Падають листочки Буро-золотаві. Метушні немає, Тиша й прохолода Осінь золотая Тихо-тихо ходить. От і прийшла до нас золота осінь. А чому її називають золотою?(відповіді дітей). Так, любі мої. Пожовтіло листя на деревах стоять вони у сонячному промінні, мов позолотою вкриті. Та раптом налетить осінній вітерець, зашелестить поміж листочками, зірве їх з дерева, закружляє й опустить на землю. Вся земля вкриється яскравим килимом. Красива пора року – осінь. А чим вам подобається осінь? Дитина: Ой, як гарно навкруги, В золоті сади, луги. Одяг хто подарував? Хто їх так розмалював? Дитина: Уночі, як нам ще спиться, Ходить, чув я, чарівниця! Ходить садом, полем,гаєм, Все у шати одягає. Дитина: І сама вся в золотому, У намисті дорогому. Як лише чого торкнеться, Так все золотом заллється. Пісня «Осінь» Дитина: Ця красуня чарівна, Чи то фея, чи царівна? Осінню красуня зветься! Де ж вона, де їй живеться Дитина: Ходить-бродить лісом осінь, Між гілками – неба просинь. Під ногами килим новий Жовто-рожевий кленовий. Гра «Склади кленовий листочок» Ведуча: У грі беруть участь двоє дітей. На столі лежать розрізані на частини кленові листочки. За командою діти під музику складають їх. Дитина: Дує, дує вітер Дує, задуває Жовтії листочки З дерева зриває. Танець «Осінній листочок». Дитина: Вітер плаче, вітер віє, Дощ осінній дрібно сіє. Жовкне листя, в'януть квіти, Скрізь калюжі поналито. Ведуча: Ох, цей кпосний осінній дощик! Скільки клопоту він нам завдає… Дощик: А я дощик капосний, сам гуляю І діток на вулицю не пускаю! Я своїми крапельками намочу доріжки. Вам не можна гуляти, будуть мокрі ніжки! Пісня «Дощик» Дитина: Як нам бути? Що робити? Нгевже свято припинити? Дощ не збирається вщухати, Марно гостей нам чекати! Дитина: Срібний дощик, кап, кап,кап – У потік усе злилося! Годі вже тобі іти! Ми тебе не боїмося! Дитина: Парасолькою новою Я накриюсь з головою, Чобітки високі взую, По калюжах потанцюю. Дитина: Парасольки в нас барвисті Зачекалися на святі То ж заграйте нам музики З ними будем танцювати. Ведуча: Ось наші парасольки (роздає дівчатам). Візьмемо їх, заховаємося під ними від дощу і виконаємо веселий танок Танець з парасольками. Ведуча: Ось так: і дощ нам не страшний, і осінь ми любимо. А чи вірите ви, діти, що феї можуть прилетіти? Не приїхати на санях, не примчати на конях, А зібравшись на гостину, вирушити на хмарині. З парасолькою в руках летить вона неначе птах Під музику зявляється Фея-Осінь. Фея-Осінь Ах, милі діти! Мить чудесна! Що парасоль я вам принесла. Лиш вітер осінньою піснею стане Змахне пароасолька – і казка настане Дитина: І ми її уклінно просим: - Заходь у гості, Фея-Осінь! Неси чарівні дари, Й у казку з собою скоріш нас бери! Дитина: А у нас сьогодні Гостей зібралося багато Раді вас ми привітати Й Фею-Осінь зустрічати Дитина: То ж швидше, прекрасная феє, лети, Свої чудеса всім дітям неси! Пісня. Ведуча: Гляньте, як допомогла фея наша мила. Дивовижна квітка пелюстки розкрила. А в квіточці цій не пилок, не роса, У квіточці цій для нас чудеса. Квітка розкривається. Виходить Дюймовочка Дюймовочка: Ах, як довго спала я! І залишилась сама. Де ж поділись друзі всі? Виходять Жабки Жабка: Тут ми, тут ми, тут усі То ж усіх нас запроси! Ква-ква-ква! Ква-ква-ква! Жабка: У болоті добре жити. Дуже сиро, тепло й сито, Але хочеться до вас! Ква-ква-ква! Ква-ква-ква! Жабка: Скільки мошок, комарів! Ква-ква-ква! Немає слів! Жабка: Ква-ква-ква! Пожовтіла вся трава! Мерзнуть лапки і живіт… І мене до себе візьміть! Дюймовочка: Не хочу я жить в болоті! Тому в путь я вирушаю Подивитись дивину І, при тому, не одну. Жабка: Що ж, до зустрічі, бувай Дуже сумно нам жабкам Може, вернешся, бува… Й потанцюємо ква-ква. Танець «Жабки» Фея-Осінь: Дуже гарно танцювали, Веселились і співали. Але час уже прощатись. А щоб легше розставатись Ви у кошик зазирніть Й яблука скоріш беріть Під музику Осінь роздає дітям яблука Ведуча: Закінчилося свято, Але ми не сумуєм, Усмішки та радість Усім ми даруєм Казка до вас ще прийде не раз! Ви в неї повірте – й все буде гаразд!
| 
